ПОТУМАНІЛИЙ

ПОТУМАНІ́ЛИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до потуманіти. В потуманілій від куряви хаті лякливо мигтів каганець (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 221).

2. у знач. прикм. Затьмарений сльозами (про погляд, очі).