ПОТУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Покірний, поступливий. Присягався [Івась] в дусі, що буде такий добрий, тихий, потульний та послушний кождому, як ягнятко (Іван Франко, IV, 1950, 487); За веселу й потульну вдачу йому прощали навіть те, що завів він у загоні.. військові традиції (Юрій Смолич, V, 1959, 691).
ПОТУЛЬНИЙ
Тлумачення слова