ПОТРО́ЩЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до потрощити. — Ми.. виїхали назустріч… Нема нікого… тільки Дніпро потрощені човни носить… (Марко Вовчок, I, 1955, 92); Захар біг униз, спритно огинав потрощені мінами стовбури дерев (Іван Ле, Право.., 1957, 114); Без відсічі, безборонно всі гармаші були посічені шаблями в пень, потрощені келепами (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 54);
// потрощено, безос. присудк. сл. Прибіг Роман.. і повідомив, що забито п’ятеро коней і потрощено його каруцу (Олесь Гончар, III, 1959, 87); Легені йому одбито самодержавницькими чобітьми, нирки потрощеію прикладами (Юрій Яновський, II, 1958, 195).
ПОТРОЩЕНИЙ
Тлумачення слова