ПОТРЯСАЮЧИЙ, а, е.
1. рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до потрясати.
2. у знач. прикм. Який справляє сильне враження, глибоко хвилює, зворушує. Хвилю ще стояли арештанти і поліціяни [поліцаї], мов причаровані, над тою потрясаючою картиною (Іван Франко, I, 1955, 317); Потрясаючу поему присвятив героїзмові дружин декабристів — російських жінок — Некрасов (Максим Рильський, IX, 1962, 148);
// Надзвичайно сильний. Новий потрясаючий окрик прошиб похмуру тишину лісу (Ольга Кобилянська, II, 1956, 188); Петербург справив на юнака таке потрясаюче враження, що в ту ніч і в сні ввижалося йому це казкове місто (Федір Бурлака, Напередодні.., 1956, 47).