ПО́ТРІ́БКА, и, жін., розм. Що-небудь потрібне; певна потреба. — Певно, пише твій татунь з Канева, а може, й грошаки [гроші] шле на якусь потрібку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 329); Старому все сини Про ріжні потрібки, нестатки говорили (Максим Рильський, Поеми, 1957, 30).
ПОТРІБКА
Тлумачення слова