ПОТОРГАТИ

ПОТОРГАТИ, аю, ашн, док., перех. і неперех., розм. Торгнути кілька разів; торгати якийсь час. [Риндичка:] Я мерщій прожогом до віконечка, аж щось чимчикує через мій рів,.. підійшло до дверей, поторгало і стиха промовило: «Відчиніть!..» (Марко Кропивницький, I, 1958, 508); Зійшла вона з дочкою на рундук, поторгала дверми, — ні духу не чути (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 55); Марина.. поторгала рукою торочки скатертини на столі (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 136); Клацнув раз і вдруге замок. Для певності Маслов ще й за ручку дверей поторгав — не відчиняються (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 209).