ПО́ТОПТОМ, присл., розм. Топчучи все або всіх на своєму шляху, нещадно знищуючи когось, щось. [Сотник:] Години дві — й підзамче, вмите кров’ю, Руйновищем, пожарищем впаде, А за добу і замок… Ворог лютий Скрізь потоптом перейде… і кінець (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 556); Ніхто не знав напевне, чи німці що-небудь щадитимуть, чи пройдуться потоптом по всьому без винятку (Олесь Гончар, IV, 1960, 45).
ПОТОПТОМ
Тлумачення слова