ПОТОГІ́ННИЙ, а, е.
1. Який спричиняє посилене виділення поту. Квітки нагідок вживають як сечогінний та потогінний засіб (Хлібороб України, 7, 1968, 46);
// у знач. ім. потогінне, ного, сер. Лікарський засіб, який спричиняв посилене виділення поту.
2. перен., рідко. Який забирає багато сил. Робота була такою потогінною, що ввечері робітники падали від виснаження (Василь Минко, Вибр., 1952, 427).