ПОТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поточити 1. Добре поточені ножі; Після тісного кабінету, після пахощів од цвілі на старих книжках, поточених шашлями, після міської душної куряви степи здалися йому земним расм (Нечуй-Левицький, I, 1956, 407); В ніс гостро ударило морозним повітрям і запахом поточеної мишами соломи (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 47); * Образно. Тільки іноді, темної ночі,.. закрадався сум у Мотрину душу й, як у жмені, зжимав [стискав] гірким життям поточене серце… (Панас Мирний, I, 1949, 361).
ПОТОЧЕНИЙ
Тлумачення слова