ПОТЬО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти кудись, звичайно швидко. Потьопала [Макариха] дрібненько, як горобчик, до своєї хати (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 317); — Іване! — гукнув дід. — Ану гайни за рябою (коровою), заверни, а то в шкоду потьопала (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 65).
ПОТЬОПАТИ
Тлумачення слова