ПОТІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потішити. Семен танцював з Гапкою, своєю зарученою; сьогодні він був трохи потішений, — Гапка поговорила з ним «по добрості» (Леся Українка, III, 1952, 564); Клим пішов, не дуже потішений новою зустріччю з Лідією (Максим Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, II, 1952, 442).
ПОТІШЕНИЙ
Тлумачення слова