ПОТІ́ПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до потіпати. Коноплі потіпані.
2. у знач. прикм., перен. Виснажений, підтоптаний, пошарпаний. За столиками [в ресторанчику] таки добре потіпані суб’єкти (Ростислав Братунь, Крапка.., 1959, 5).
ПОТІ́ПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до потіпати. Коноплі потіпані.
2. у знач. прикм., перен. Виснажений, підтоптаний, пошарпаний. За столиками [в ресторанчику] таки добре потіпані суб’єкти (Ростислав Братунь, Крапка.., 1959, 5).