ПОТІПА́ХА, и, чол. і жін., лайл. Людина розпусної поведінки. [Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, Із потіпахою мене рівняє… (Володимир Самійленко, II, 1958, 84); — Я тебе, потіпахо, провчу, щоб знав, як битися в моєму ресторані (Гатек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 138).
ПОТІПАХА
Тлумачення слова