ПОТЕРУ́ХА, и, жін., збірн., розм. Те саме, що потерть. Потеруха висипалась з цигарки на землю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 378); Гнат вийняв засмальцьований блокнотик, розгорнув його, з-поміж листочків посипалися крихти і тютюнова потеруха (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 33); Гречук видобув з кишені кілька потовчених цурупалок тютюнового бадилля, домішав потерухи з хмелю.. і набив шкарубким пальцем просмалену люлечку (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 150).
ПОТЕРУХА
Тлумачення слова