ПОТЕРМОСИТИ

ПОТЕРМО́СИТИ, ошу, осиш, док., перех., ким, чим і без додатка, розм. Термосити кого-, що-небудь якийсь час; поторсати, потрясти. Вона обома руками потермосила мене за плечі (Іван Франко, IV, 1950, 294); Всі разом одностайне сплять так твердо, що при кінці засідання треба кождого порядно потермосити, заки спам’ятається (Лесь Мартович, Тв., 1954, 212); Схватив [Матвій] Василеву скриньку, потермосив і щосили гепнув нею об землю (Мирослав Ірчан, II, 1958, 265);
//  Посмикати, поскубти (волосся, бороду). Титан допив бульбасту воду, поставив склянку на стіл і потермосив свою русяву борідку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 326).