ПОТЕРЕБИТИ, блю, биш; мн. потереблять; док., перех., діал.
1. Потягти. Зложивши моцні [могутні] крила, Опукою з гори — аж вітром зашуміло — Орел ушкварив на Ягня, Підняв його і геть потеребив за гору (Євген Гребінка, I, 1957, 66).
2. Очистити від чогось зайвого, непотрібного все або багато чого-небудь.