ПОТЕНТА́Т, а, чол., заст. Володар. Потентат — вельможа всесильний, могутній (Іван Франко, IV, 1950, 536); Перед його очима виринають постаті знаних йому дук та вельмож, усяких родових потентатів, що то ще в лоні матері дістають право на марнотрачення мільйонів (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 113).
ПОТЕНТАТ
Тлумачення слова