ПОТЕ́НЦІЯ, ї, жін., перев. у мн., книжн. Приховані можливості, здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов. Технічний прогрес в наших умовах.. не збіднює працю робітника, а максимально збагачує її інтелектуальним і естетичним змістом, підвищує творчі потенції, ступінь кваліфікації, продуктивність (Наука і життя, 12, 1962, 50); Саме праця, яка мобілізує всі фізичні та духовні потенції людини.., формує (щоправда, в зародковому вигляді) комплекс соціальних та естетичних почуттів (Радянське літературознавство, 5, 1968, 18).
У (в) потенції — в прихованому стані, не дістаючи зовнішнього вияву, застосування, втілення в життя і т. ін.
ПОТЕНЦІЯ
Тлумачення слова