ПОТЕБНЯ́, і, жін. Шкіряна лопать з боків сідла. На ньому [коневі] вершник мовчазливий: схилилась постать нежива, на гриві б’ється голова; вже він не править поводами, нога заклякла в стремені, і кров широкими струмками тече у нього з потебні… (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 182).
ПОТЕБНЯ
Тлумачення слова