ПОТАВА́ТИ, аю, аєш, недок., ПОТА́ТИ, ану, апеш, док., діал. Потопати. Відро було залізне та й потало у криницю (Словник Грінченка); * Образно. Дрібні сльози розплилися по її набресклому, восковому лицю й потавали в ньому, як краплі роси на перегорілому пласті сіна (Марко Черемшина, Тв., 1960, 39).
ПОТАВАТИ
Тлумачення слова