ПОТАНУТИ і ПОТАТИ, ане, док. Розтанути у великій кількості (про сніг, лід). Вже багато потало снігу (Словник Грінченка); Скресла крига, потанув сніг, із стріх закрапало, а з гір струмочки покотилися (Марко Вовчок, I, 1955, 182); Прокинулася Україна після зимового сну. Потали сніги (Любов Яновська, I, 1959, 31);
// Розтопитися. * Образно. [Князь:] О боже! Серце в груді наче віск Потало на той вид! (Іван Франко, IX, 1952, 224).
ПОТАНУТИ
Тлумачення слова