ПОТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потанути, потати; // у знач. прикм. Повернувся старий уже забрьоханий поталими снігами, обвіяний і наче аж присушений, як тараня, передвесінніми вітрами (Іван Ле, Наливайко, 1957, 129).