ПОТА́ЛА, и, жін. З’їдання, знищення. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте (Словник Грінченка); І я побачив горб руїн, Бетону і металу. Тепер скажіть мені: хто він, Що здійснив цю поталу? (Леонід Первомайський, II, 1958, 249);
// Лихоліття, лихо, біда. У дні світової потали Тут Опір знамена підняв (Максим Рильський, III, 1961, 260).
Віддавати (віддати) на поталу див. віддавати; Давати (дати, попускати, попустити) на поталу — те саме, що Віддавати (віддати) на поталу (див. віддавати). Вона вірила, що той добрий дідуньо любить дітей і не дасть їх на поталу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 15); Ще малим він не раз бився з хлопцями за Марусю й не давав її на поталу (Гнат Хоткевич, I, 1966, 101); Галя не видержала: — Чіпко, Чіпко! Чи я ждала такого від тебе, чи сподівалася? Попустив рідну матір на поталу волоцюзі, гайдамаці… (Панас Мирний, I, 1949, 406); [Василина:] Надумав [Золотницький], кажеш, уже за якогось шляхтича тебе віддати? [Наталя:] Я йому не попущу себе на поталу! (Борис Грінченко, II, 1963, 536); На поталу: а) (кому) на поживу, на здобич. — Мертвий, мертвий, — бубонів Кобза, одступаючи од Марка, .. — Зостанусь, — прошепотів він, — що буде, то буде! Коли оживе, буду йому товаришем, а ні — поховаю.. і не покину його трупа на поталу гракам та звірові (Олекса Стороженко, I, 1957, 344); Боюся зомліти, як углежу [угледжу] їх [гадюк] обличчя бридкі та дикі, щоб з коня не впасти і не дістатися їм на поталу… (Леся Українка, I, 1951, 313); — Хто в поході нап’ється — без усякого суду.. звелю застрелити на місці та кинути хижій птиці на поталу (Олександр Довженко, I, 1958, 238); — Годі тобі, Телемаху, далеко від дому блукати, Все в своїм домі добро на поталу покинувши людям (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 255); б) (кому, чому) на знущання. — Діти мої, діти! ..Викохала я вас лихим людям на поталу… (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 19); Їй згадувалось, як він покинув її на поталу, на глум людям (Борис Грінченко, II, 1963, 270); в) (без додатка) на муку. [Трохим:] Ви, обурені помстою, йдете на беззаконний вчинок, а про сім’ї ваші забуваєте?.. Покидаєте їх на поталу та наглу смерть?.. Доки гнитимете по острогах, ваші діти пухнутимуть з голоду… (Марко Кропивницький, IV, 1959, 234).
ПОТАЛА
Тлумачення слова