ПОТАХА́ТИ, ає, недок., ПОТА́ХНУТИ, не, док., діал. Зменшуватися. В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає (Словник Грінченка);
// Стухати (про пухлину). Проспавшися, почув [чоловік], що біль в нозі зменшився і пухлина потахає (Іван Франко, XI, 1952, 342).
ПОТАХАТИ
Тлумачення слова