ПОТА́ЙЛИВИЙ, а, е. Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний. Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 24).
ПОТАЙЛИВИЙ
Тлумачення слова