ПОСИНІТИ, синію, синієш, док. Стати, зробитися синім; набути синього відтінку. Лице її зчорніло, губи посиніли (Нечуй-Левицький, I, 1956, 113); Як глянув господар — і зо зла аж посинів (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 67); Проць закашлявся, аж посинів (Василь Стефаник, I, 1949, 21); Рученята в дівчинки посиніли з холоду (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 391).
ПОСИНІТИ
Тлумачення слова