ПОСИДЮ́ЧИЙ, а, е.
1. Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття.
2. Який вимагає терпіння, витримки, наполегливості. Пора нам глянути ясними очима на нашу роботу, пора додати їй, окрім любові, і освітнього погляду, і посидючої праці (Панас Мирний, V, 1955, 361).