ПОСИДІННЯЧКО

ПОСИДІ́ННЯЧКО, а, сер., рідко. Пестл. до посидіння;
//  Сидіння надворі. [Маруся:] Ой, весна красна! що нам принесла? Принесла тепло і добреє літечко.. А старим бабам — посидіннячко, А господарям — поле орати, А господиням — на кроснах ткати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 462).