ПОСИДІ́ЛЬНИЦЯ, і, жін., діал.
1. Ледащиця. — Нащо б боятись? — подумає дівчина.. і піде до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: — чого сидиш, посидільнице? (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 175).
2. Доглядальниця. * Образно. І в моє вікно зирнуло [сонце] і сполошило стару, невідступну, невмолиму посидільницю журу (Іван Франко, XI, 1952, 173).