ПОСУКА́ТИ, посукаю, посукаєш і посучу, посучиш, док., перех.
1. Звити, скрутити, сплести разом;
// Зсукати все або багато чого-небудь.
2. Сукаючи, виготовити (мотузки, нитки і т. ін.). — Чом ти, козаче, поводів не маєш..? Ой як не маєш, а я ж би ті [тобі] посукала (Павло Чубинський, V, 1872, 391);
// Зробити, виготовити (свічки). Із його сала свічі посукала [пані] (Павло Чубинський, V, 1872, 1072).