ПОСУДО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посудомити. * Образно. На вітряній горі навіть не добрати, чого більше: рудої глини чи гострого сірого каміння, змішаного з глиною, і до росту ніщо тут не бралося, росло якесь абищо і чортзна-що, щось колюче й кострубате, щось посудомлене й нетривке (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 17).
ПОСУДОМЛЕНИЙ
Тлумачення слова