ПОСУ́ДОК, дку, чол., збірн., діал. Посуд. Украла дещо з посудку (Словник Грінченка); Заметушилася двірська челядь, кайданами бряжчать раби, дзвенить коштовний посудок, реве жертовна худоба (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 200).
ПОСУДОК
Тлумачення слова
ПОСУ́ДОК, дку, чол., збірн., діал. Посуд. Украла дещо з посудку (Словник Грінченка); Заметушилася двірська челядь, кайданами бряжчать раби, дзвенить коштовний посудок, реве жертовна худоба (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 200).