ПОСТУК, у, чол., розм. Те саме, що стук. Не спиться мені: завтра Павлусеві похід. Лежу, верчусь… коли се — стукає. Се ж його постук! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 236); Я кілька днів тому посиротіла.., а я не знаю, що віддала б за один знайомий крок [сина], за легенький постук закаблуків, такий легенький… (Юрій Яновський, I, 1954, 57).
ПОСТУК
Тлумачення слова