ПОСТРО́ЄНИЙ, а, е.
1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до построїти 1.
2. у знач. прикм., діал. Гарно, святково вбраний (про багатьох). Карета за каретою під’їздила аж під самі двері церковні, лакеї прискакували і відчиняли дверці, висаджували постросних дам і товстопузих, у фраках або в кунтушах та при карабелях, панів (Іван Франко, II, 1950, 365).