ПОСТРАЖДА́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до постраждати.
2. у знач. ім. постраждалий, лого, чол. Той, хто постраждав. — Дайте мені, як постраждалому, тільки панську землю. — Це ти постраждав? — обурився Бондар (Михайло Стельмах, II, 1962, 22).
ПОСТРАЖДАЛИЙ
Тлумачення слова