ПОСТРАХА́ТИ, аю, аєш і ПОСТРАШИ́ТИ, шу, шиш, док., перех., розм. Налякати карою за які-небудь дії, вчинки, щоб не допустити повторення їх; настрахати, пристрашити. Ну бігать [Андрійко], гомоніть, гайнувати.. Де то вже, хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було і покрикнеш на його… (Марко Вовчок, I, 1955, 274); — Пострашити можна, щоби на другий раз не лакомився на чужу працю, але забити, то ні (Іван Франко, II, 1950, 17); — Я вже потай од Федора коли-не-коли і паском пострахаю [сина] (Андрій Головко, II, 1957, 576); * Образно. Пострахала [хмарипа] громом-зливою (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 31).
ПОСТРАХАТИ
Тлумачення слова