ПОСТПОЗИТИВНИЙ

ПОСТПОЗИТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який стоїть у постпозиції. Залежно від способу розташування відносно іменника артикль може бути препозитивним, тобто таким, що стоїть перед іменником (у німецькій, французькій, англійській мовах), і постпозитивним, що ставиться після іменника (у шведській, датській, румунській, болгарській мовах) (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 17); У сполученнях з постпозитивним числівником для означення приблизної кількості іменник завжди має. форму родового відмінка множини (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 253).