ПОСТО́ЛИКИ, ків, мн. (одн. постолик, а, чол.), заст. Зменш.-пестл. до постоли. Знов позбирала все, що мені треба, і дві пари постоликів розгорила, та й однесла до сусід (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 239); Сама ж Пилина сиділа на дубовій лаві і пряла.. її нога в постолику із старого чобота хиталася ритмічно (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 348).
ПОСТОЛИКИ
Тлумачення слова