ПОСТЬОБАТИ 1, аю, аєш, док.
1. перех. Прошити стібками.
2. неперех. Шити, стьобати якийсь час.
ПОСТЬОБАТИ 2, аю, аєш, док.
1. перех. Побити, відшмагати кого-небудь. — Торбу з харчами загубили! А бий тебе сила божа! Що мені мати скажуть? Новісінька торба з материного рукава від сорочки ще й калиною вишита. Що його робити? — Задери піджак та постьобай себе батогом, — сміючись, радив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 10).
2. неперех., діал. Піти, покрокувати. От і постьобав неборак, понурившись, а серце йому як не вискочить (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 153).