ПОСТІКАТИ, ає, аємо, а сто, док.
1. Стекти звідкись, з чого-небудь (про води, струмки і т. ін.). Тільки що весна настала. Постікали води, зазеленіли трави, зацвіли садки, городи (Панас Мирний, II, 1954, 37).
2. Стекти кров’ю (про багатьох).
3. с. г. Не палитися (про зерно, коренеплоди і т. ін.). Постікало в хлібові зерно (Словник Грінченка); Попід баркапами росли зелені лопухи та кропива; вони постікали.. в холодку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 617); Буряки постікали, бо заросли бур’яном (Словник Грінченка).