ПОСТЕРІГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОСТЕРЕГТИСЯ, ежуся, ежешся, док., діал.
1. Остерігатися, берегтися. Він тоді став постерігатись (Словник Грінченка); Бреше, аж не постережеться (Номис, 1864, № 6947); Коли б був Максим на той час не постерігся, не змандрував кудись з Пісок, щось на тиждень чи й більше, то, мабуть би, не минути йому й тюрми (Панас Мирний, II, 1954, 114); [Гордий:] Я дамсь тобі взнаки, вдова. І ти, щеня [до Приблуди], постережися! (Марко Кропивницький, I, 1958, 161).
2. тільки док., рідко. Помітити, постерегти (у 1 знач.). Так і не постереглись, як наїлись трутизни (Словник Грінченка); Ніхто не згадав про неї добрим словом, ніхто — здавалося — навіть не постерігся, що посеред живих не стало одного (Іван Франко, II, 1950, 121).