ПОСТЕЛИТИ, стелю, стелиш, док., перех.
1. Розгорнувши що-небудь, покритії ним якусь поверхню. Чепурна баба стерла порох з лави, ще й постелила на лаві шматок полотна чи саморобну полотняну хусточку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 405); Шаукен постелила перед гостями на кошмі чисту скатертину, поставила на ній сушений сир, піали, миску масла і миску баранячого жиру (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 165); Увійшли два санітари, постеливши серед каюти брезент, роздягли Павла до голого тіла (Василь Кучер, Голод, 1961, 341);
// Розкласти, розмістити на поверхні чого-небудь рівномірним шаром, вкрити чим-небудь якусь поверхню. Долівка була вкрита подвійним шаром товстої повсті, поверх якої Шаукен постелила третю — білу — для гостей (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 164); Аж тепер її [берізку] побачили, як постелила свій лист кругом себе по землі, а сама заціпеніла на.. сон зимовий (Лесь Мартович, Тв., 1954, 461); * Образно. Хай прохолоду день постеле, Молю, на жовтий пил доріг (Микола Зеров, Вибр., 1966, 401);
// Простягти в різні боки по поверхні землі (коріння, пагони і т. ін.). Зерно коріння постеле [постелить] в ту пору, Кине стрункую стеблину угору (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 219);
// Поширити на поверхні або низько над поверхнею землі, моря (світло, тінь, дим і т. ін.). * Образно. Отець Софроній постелив свій оксамитовий басок, і пісня попливла рівніше (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 58).
2. Приготувати, послати постіль для спання. М’яко постелити, а твердо спати (Номис, 1864, № 2990); Неня вже постіль постелила, теплий ліжничок приготовила — спиться так солодко-солодко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 104); Господиня постелила Чернишеві на ліжку, а Козакову на долівці, вважаючи його денщиком молодого офіцера (Олесь Гончар, I, 1954, 11).