ПОСТЕ́ЛЬКА, и, жін. Зменш.-пестл. до постеля. — Може вам переслати постельку? — питає [бабуся], усміхаючись (Панас Мирний, III, 1954, 302); * У порівняннях. Лід віконцями на сонці у весняному саду у земельку, як в постельки, я насіннячко кладу (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 45).
ПОСТЕЛЬКА
Тлумачення слова