ПОСТАНОВЛЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постановити 1.
ПОСТАНОВЛЕНИЙ 2, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до постановити 2. — Чи можна, щоб я перед вашим лицем, що ви є у нас від самого царя постановлені,.. осмілився і подумати яку брехню або неправду сказати! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 296).