ПОСТА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постачити. Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами (Олесь Гончар, III, 1959, 187);
// постачено, безос. присудк. сл. Потім говорив ще Мангубі, голова міської думи, що все потрібне буде постачено на броненосець (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 17).
ПОСТАЧЕНИЙ
Тлумачення слова