ПО́СПІХОМ, присл. Дуже швидко, поспішаючи; похапки, похапцем. Він поспіхом почав збиратися додому (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 134); Мимо двору йде з клунком Горпина, йде поспіхом, не розглядається, а пильним поглядом стежку оре (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 130);
// Наспіх, нашвидку. — Все це ми продумаємо не поспіхом, — розважливо проказав Олексій (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 46).
ПОСПІХОМ
Тлумачення слова