ПОСОЛИТИ, солю, солиш, док., перех.
1. Всипати солі в страву, посипати сіллю для смаку. Явдоха борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 150); Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 28); У південних областях України недостиглі кукурудзяні качани варять і, трохи посоливши, їдять соковиті, смачні зерна (Наука і життя, 7, 1955, 17);
// Надати солоного присмаку чому-небудь. Кілька крапель солі посолили купіль (Юрій Яновський, II, 1958, 81); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи і теплою росою падав на землю (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 723).
2. що, чого. Заготовити про запас, посипавши сіллю або поклавши в солоний розчин; засолити. — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря. — Тепер буде своє жито, й своя пшениця ..А к різдву загодуємо свиню… Сало продамо, м’ясо посолимо (Панас Мирний, I, 1949, 155); [Марфуша:] От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (Марко Кропивницький, II, 1958, 336).