ПОСОЛОВІ́ЛО, розм. Присл. до посоловілий 2. Випили по склянці, по другій, дивились один на одного посоловіло (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 86); Німець посоловіло глянув на Гошку, на Джмелика, взяв карабін і, раптом зробившись похмурим, кивнув головою на двері (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 517).
ПОСОЛОВІЛО
Тлумачення слова