ПОСОЛОНЦЮВАТИ 1, юю, юєш, док., перех., гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, перетворювати на солонці. Треба робити ропу й такою ропою посолонцювати дно ставка й береги, щоб вода трималася, як у купелі (Юрій Яновський, Мир, 1956, 40).
ПОСОЛОНЦЮВАТИ 2, юю, юєш, док., розм. З’їсти чого-небудь солоного, поласувати чимсь солоним. Хоч посолонцювати оселедцем (Номис, 1864, № 12121); Поцілувались [куми], випили усмак та огірками посолонцювали (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 370); У клуночку був хліб і риба. Наготувала мабуть мати синкові посолонцювати (Олесь Донченко, Зоряна фортеця, 1933, 262).