ПОСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до посохнути і посохти. Облізла шкапина блукала цілий день коло дому, підставляла сухі ребра вітрові та скубла останню пожовклу й посохлу травицю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Христя глянула на матір і злякалася: жовта, аж чорна, сиділа вона на полу,.. очіпок, підбившись угору, посунувся набік; сірі пасма волосся висіли з-під нього, мов посохле бадилля (Панас Мирний, III, 1954, 11); Я підняв листок посохлий І, задумавшись, гризу (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 76).
ПОСОХЛИЙ
Тлумачення слова